ЧАС НАСТАВ: кармічні причини війни ‒ від особистої карми до карми країн

Кожна особистість має причини на те, чому вона народилася й потрапила на період війни, це все невипадково і свідчить про те, що людина має свої кармічні напрацювання, пов’язані з війною.

Спробуємо розібратися з такою кармою.

1.  Карма особистості, період теперішнього життя: особистість може мати свої власні напрацювання в цьому житті, навіть з підліткового періоду. Є період, коли дитина допомагає батькам, розділяє карму батьків, прикриває їх, оскільки її життя залежить від їх існування. Тому наші діти хворіють і страждають, якщо батьки роблять помилки, порушуючи таким чином закон карми. Кожна душа отримує рано чи пізно свою карму, коли її кармічна чаша заповниться до вінця. Чому людина не отримує її одразу? Тому що кожна душа має право на досвід, на усвідомлення, на зміну себе і виправлення помилок. Лише тоді, коли наш внутрішній бог розуміє, що ми не усвідомлюємо, включається механізм отримання карми скоєного, і це ще не кінець, тут також є великий задум Творця, оскільки особистість має на своїх стражданнях усвідомити, якого болю вона завдавала іншим своїми вчинками.

Якщо особистість не бачить у подіях віддзеркалення своєї карми, не відпрацьовує її, не змінює свою поведінку, тоді і цей шанс закривається. До чого це може призвести – душа іде з цього світу або шляхом нещасного випадку, або шляхом смерті на війні тощо.

Які є варіанти особистої карми війни? Невістка і свекруха воювали одна з одною – дрібні побутові проблеми, пожадливість, не могли поділити об’єкт своєї пристрасті, поступитися, зберегти мир і любов, свари, підступність, аж до знищення одне одного.

Яке рішення відпрацювання такої карми: можливо примирення, допомога одне одному, усвідомлення своїх помилок. Якщо якась із сторін і далі продовжує свої дії, в неї не виходить змінюватися – відійти, прибрати усі точки зіткнення, потрібно дати можливість кожному проживати свої помилки. І на відстані намагатися шукати рішення, шукати власні кармічні напрацювання і зв’язки, шукати варіанти правильного спілкування, аналізувати свої та чужі помилки. Це – робота не лише над зміною фізичного плану, але й емоційного і ментального. На цьому прикладі можна також провести паралель й з іншими родичами, друзями, сусідами, знайомими тощо.

Чому ми отримуємо таку людину, котра створює нам проблему? – По особистій кармі, по сімейній, по родовій, по кармі минулих життів.

2.  Карма сім’ї, період теперішнього життя: це об’ємніша карма, з ширшою відповідальністю, її потрібно розглядати за аналогією з особистою кармою. Сім’я може бути втягнутою у конфлікт через когось із її членів, котрий сам не впорався зі своїми напрацюваннями і втягнув інших у ці конфлікти. Війна командою – це може бути вигнанець у сім’ї, котрого цькують усім скопом, або інша сім’я. Тут зазвичай велика відповідальність покладається на винуватця, на того, хто притягує ці обставини у сім’ю, але й на тих, хто підтримує неправедні вчинки або самоусунувся через свої особисті інтереси, забув про Божу справедливість.

Варіанти напрацювань і розділення карми сім’ї: стадний рефлекс – не розмірковуємо, не аналізуємо відповідно до законів справедливості, хто конкретно є винуватцем конфлікту?

Той, хто агресивніший, мстивіший і домінує у своїй агресії, і кого потрібно зупиняти, вчити і попереджувати конфлікт, а ми цього не робимо, ми не стаємо на бік жертви, а мовчки споглядаємо на її знищення, не приймаємо радикальних рішень щодо усунення конфлікту через особисті меркантильні міркування. Причин для провокації конфлікту та його існування може бути багато. Деякі з них: жадібність – хто отримав більше, хто улюбленець, хто кращий, хто не заслуговує, знищуємо, травимо. Інтригами та іншими методами прибираємо суперника. Війна може точитися і на фізичному плані, і на емоційному та ментальному.

Як працювати з такою кармою? Усвідомлювати не лише свою поведінку у цій сімейній кармі, а й своїх близьких родичів та всіх учасників конфлікту, винуватців, мовчазних свідків, які працюють на два фронти, усіх, із ким він пов’язаний. Звільнення від цієї карми: усвідомити свою роль у конфлікті, на чийому боці ти сам – провокатор конфлікту? миротворець? мовчазний пристосованець? самоусунений борець за свої шкурні інтереси?

Побачити помилки у своїй ролі і в ролі кожного учасника, спробувати усвідомити ситуацію, зрозумівши поведінку другого як свою, не занурюючись у ментальні дебати, засудження, претензії і бажання. Обрати найкращі рішення. Просто поміркувати, як можна було б це змінити у кращий бік для всіх, не обмежуючи нічиїх інтересів і, можливо, жертвуючи власними інтересами заради миру і любові усіх, але без рабської залежності, і не виступаючи у ролі дурної жертви, однаковою мірою враховуючи інтереси усіх.

3.  Карму роду ми можемо розглядати за аналогією із кармою сім’ї. І тих, хто живе зараз, і тих, хто жив раніше і брав участь своїми вчинками, емоціями і думками у створенні карми війни.

4.  Карма держави. У створенні цієї карми беруть участь політики, чиновники, журналісти, пропагандисти – всі, від кого залежить суспільна думка, хто впливає на функціонування держави, її політику, вибір її народу, духовну та моральну складову. І політики, і народ обопільно впливають одне на одного – це як карма сім’ї, роду. Якщо політик у власних інтересах використовував гроші, інструменти пропаганди, створював команди людей і закликав їх іти супроти совісті, зваблюючи різними обіцянками, шантажував і залякував, застосовував інші  прийоми впливу на ситуацію, утискаючи інтереси свого народу і народів інших країн, руйнуючи всі закони справедливості, порушуючи баланс рівноправ’я за рахунок інших у своїх власних інтересах або в інтересах тих груп, з котрими такий політик пов’язаний, він несе кармічну відповідальність за свої дії, за дії інших членів команди, за дії тих держав, під вплив яких він потрапив і приніс біду своїй державі.

Народ, який підтримує чесного і справедливого політика, має змогу бути захищеним навіть у найскладніших умовах. Нечесні політики отримують революції, проблеми внутрішні і проблеми зовнішні. Чесні політики починають змінювати свою країну, і вони перебувають у захищеному становищі навіть в найгірших умовах, скажімо, з агресивними найближчими державами вони мають можливість розвиватися і бути захищеними.

Політики, чиновники, журналісти та інші люди, які своїми вчинками впливають на суспільну думку, зраджуючи інтереси держави, сприяючи руйнації інших держав, обкрадаючи й обдурюючи свій народ, ставлячи свої інтереси вище за інтереси суспільства, отримують війну в країні. Народ отримує війну з причини своєї причетності.

Народ має свою позицію, він несе відповідальність за своє ставлення до дій політиків: мовчазне прийняття того, що спускають згори («ми не впливаємо, вирішують без нас»), небажання розібратися у правді, прийняття того, що тобі згодували пропагандисти, прокльони та гнів на тих, кого вважали винними у своїх проблемах, небажання взяти відповідальність за свої життєві обставини, відсутність віри в Бога, немає прагнення до духовності, усвідомленості, немає миру в душі і любові до ближнього. Кожна людина у державі виконує свою місію і своє завдання – це немов бджолиний рій, де всі злагоджено роблять свою роботу.

Аби убезпечити свою державу, важливо дотримуватися головних принципів: жити по совісті, не тягнути ковдру на себе у своїх інтересах на шкоду інтересам суспільства, не порушувати баланс інтересів усіх. Відпрацювати карму держави можна, переглянувши свою позицію до політиків, чиновників, журналістів та інших людей, які впливають на суспільну думку.

Пересічні люди мають переглянути своє ставлення до тих, кого незаслужено звинувачували, заклинали, бажали зла, не цінували їхній внесок. Відпрацювати свою жадібність, необміркований вибір своїх симпатій та антипатій, байдужість до інтересів суспільства і до всього, що відбувається в країні. Ось чому ми зараз втрачаємо те, за що були зачеплені, що для нас було більш важливим.

Та головне – припинити воювати із собою, своїм народом, зі своєю владою, з ворогами. Так-так – з ворогами! Це не означає припинити захищати себе і своїх близьких, свою країну. Ставлення до ворога має бути особливим. Тихо робимо свою справу, не глузуємо, не критикуємо, не ставимо його нижче за себе, не вихваляємося своїми успіхами, просто робимо те, що маємо робити в інтересах перемоги. Не сваримося, не матюкаємося – це руйнує нашу силу. Просто кажемо собі – я зупинив його, аби він далі не робив зло. Який намір, така й карма.

У ворога намір – поневолити, увірвати, знищити, з цим він прийшов до нас. У нас – захистити свою землю, свій народ, зберегти своє життя і розвиток своєї нації, а той, у кого чисті наміри, завжди захищений Богом. Карма держави – це зазвичай карма кожного з нас у минулих життях. І той, хто бажає її відпрацювати, має зрозуміти, які якості і у кому з лідерів можуть мати стосунок до мене.

Ми приходимо на землю, аби виправити помилки своїх минулих життів, і найкращий інструмент – це усвідомлення і каяття. Все, що нас оточує, все колись уже було, якщо ви можете це усвідомити, побачити і відпрацювати – це стане подарунком для усього миру. Час настав.

Притча «РОЗМОВА ВОЖДЯ ІЗ ДУХОМ ПЛЕМЕНІ»

Вождь одного племені сидів і розмірковував: що трапилося?  На нашу...

Карма і совість

Що нині відбувається у світі з людством? Як це пояснити...

Leave your comment