Війна спричинила багато страждань нашому народові. Біль втрат карнає серце кожного українця.

Хтось залишився без батька, хтось – без матері, хтось без домівки – ми всі нині перебуваємо в тому стані, коли кожна душа шукає підтримки і допомоги, допомоги від світу, допомоги психолога, лікаря, волонтера. Всі нині в Україні потребують такої підтримки, як ковток повітря, як подих. Потрібне щось таке, що врятує в найскрутніший час.

Водночас ми – сильна нація, ми переживемо, подолаємо цей страшний морок – через сльози, через біль. Попри все ми спроможні говорити про любов, посміхатися, співати, навіть у важкі хвилини ми не полишаємо свою дотепність. Ми радіємо і посміхаємося, коли перемагаємо, коли поновлюємо свої сили і повертаємо свої території. Ми хочемо жити, ми прагнемо до перемоги і ми сподіваємося на підтримку. В нас сльози на очах, коли світ допомагає нам. Дякуємо Богові і всьому світові за допомогу нашому народові!

І ми, наш Фонд, намагаємося бути поруч із тими, кого потрібно підтримати і прихистити. Ми прагнемо обійняти кожну дитину у нашій країні, огорнути ласкою кожну жінку, яка втратила чоловіка, батьків, друзів, ми хочемо підтримати кожного воїна. Ми уклінно просимо в Бога і всього світу допомоги для України. І ми щиро віримо, що завдяки жертовним людям, яких багато в кожній країні, ми зможемо відкрити реабілітаційний центр, де всі, хто потребує допомоги, зможе її отримати, де кожен зможе подолати свій душевний біль, відновитися і повернутися, щоб відбудувати свою країну.