Підбиваємо підсумки. Цьогоріч завдяки щедрості небайдужих людей і нашій організованій роботі з 18 липня і до 13 вересня психологічно відновилися, набралися сил, здоров’я і чудових вражень загалом 143 наших підопічних, які є сім’ями загиблих і зниклих безвісти воїнів. Було три заїзди: з 18 липня до 3 серпня відпочило 33 людини; з 18 до 31 серпня – 54; а з 31 серпня до 13 вересня – 56 людей.
Програма реабілітації передбачала цілу низку дієвих, ефективних і цікавих заходів. Постійні психологічні бесіди, арт-терапія, нейрографіка, йога, руханка, аквааеробіка тощо. Наші підопічні вчилися відпускати біль і йти далі, вчилися відповідальності за своє життя і життя своїх дітей, відчувати в собі потужну силу і можливості. Вони знайшли нових друзів, стали єдиною родиною, в якій панує радість спілкування і взаємодопомога. А також мали чудову нагоду зануритися в творчий процес і, можливо, відкрити в собі приховані таланти й здібності завдяки майстер-класам з вироблення янголів, з вироблення мотанок, з малювання у різних техніках. На них чекала цікава й насичена культурна програма: дитячі шоу «Зов джунглів», «Хвилина слави», ярмарки, мандри в гори, екскурсії до старовинних болгарських міст Несебра та Созополя, замку «Закоханий в вітер» в селі Раводіново. А ще – дні народження в теплій по-домашньому атмосфері і обов’язкові подарунки малечі – на пам’ять про незабутній відпочинок.
Особлива подяка Болгарії, яка подарувала море, сонце, фрукти і купу позитивних емоцій. Знайомство з цією країною, її історією – це можливість доторкнутися до тисячолітнього досвіду виживання в умовах війни, нападів, витримки, вміння побудувати в таких непростих умовах лише свою, болгарську ідентичність, зберегти лише Болгарії притаманну культуру, мудрість, радісність, любов до своєї країни, індивідуальність, незалежність.
Чи не найважливіша складова доволі успішної реалізації проекту «Виїзні табори», це злагоджена робота нашої потужної команди. Нагадаємо, що команда складається лише з наших підопічних, тих, хто колись проходив навчання в таборах, обізнаний з нашою реабілітаційною програмою і водночас має фахові знання та професійні навички, а також досвід роботи, як-от психолога, художника, майстра прикладної творчості в різних техніках, педагога, організатора тощо.
Кожною групою опікувалася керівник, яка відповідала за психологічну та творчу складову реабілітаційної програми. Керівник першої групи – Вікторія Маркіна – проводила цікаві, захопливі майстер-класи з мотанки, вироблення янголів, малювання в різних техніках, Олена Кузьмішкіна – заняття з нейрографіки, керівник другої та третьої груп Ірина Смірнова також займалася з дівчатами нейрографікою, а ще – малюванням, розмалюванням футболок і багато ще чим, створювала образи для виступу дітей у вечірніх шоу. І обов’язковою складовою були психологічні бесіди, які з дівчатами проводилися на постійній основі.
Цьогоріч у таборі було багато дітей, ними опікувалися вихователі – це діти загиблих воїнів Аліна Смірнова, Софійка Волощук, Мирослав Діденко, Роман Данилюк, які вже подорослішали і тепер зголосилися організувати цікаве насичене життя нашій малечі.
Окрема подяка нашим вдовам-активісткам Альоні Корпач, Ларисі Чоп, Олені Кузьмішкіній, Наталі Іщук, які взяли на себе дуже непрості завдання: відбору кандидатів та формування груп, збору документів й складання списків. Вони телефонували вдовам, робили опитування за певними критеріями. В пріоритеті були ті, хто овдовів 2023 року і жодного разу ще нікуди не їздив із дітьми.
Завдяки ентузіазму і натхненій роботі членів нашої команди, які працювали як єдиний організм, нам вдалося створити в таборі теплу, затишну і водночас творчу атмосферу, атмосферу турботи і спокою.
